Дископатія у собак

Дископатія
у собак

Хвороба міжхребцевих дисків (IVDD) — одна з найпоширеніших патологій хребта у собак. Рідше вона зустрічається у котів.

Хребет складається з окремих кісток — хребців, між якими розташовані міжхребцеві диски. Вони працюють як амортизатори, забезпечують рухливість хребта та захищають спинний мозок, що проходить усередині хребцевого каналу.

Міжхребцевий диск має дві частини:

Коли диск дегенерує, він втрачає амортизаційні властивості. Це може призвести до його випинання або розриву (грижі), що спричиняє здавлення спинного мозку.

Чому виникає IVDD та які породи в групі ризику?

IVDD — це переважно вікове дегенеративне захворювання.
Проте деякі породи мають генетичну схильність і можуть хворіти у молодому віці.
До них належать:

Типи хвороби міжхребцевих дисків

Тип Хансен I

Частіше у дрібних порід

Характер розвитку: гострий

Вік: зазвичай від 2 років

При цьому типі відбувається розрив міжхребцевого диска, через що його внутрішній вміст (пульпозне ядро) потрапляє у спинномозковий канал та здавлює спинний мозок.
*для кращого розуміння це можна уявити як видавлювання зубної пасти з тюбика

Ступінь ураження залежить від швидкості та об’єму виходу вмісту диска.

Клінічні ознаки можуть варіюватися від сильного болю до часткового або повного паралічу.

Тип Хансен II

Частіше у великих порід

Характер розвитку: поступовий

Вік: переважно 3–6 років і старші

При цьому типі диск поступово змінюється та починає випинатися в хребетний канал. Це спричиняє здавлення спинного мозку. Іноді може відбутися розрив фіброзного кільця, і фрагмент диска потрапляє у канал.

У деяких гострих випадках можливий крововилив, який додатково посилює тиск на спинний мозок.

Найчастіші симптоми: згорблена спина, небажання рухатися, труднощі зі стрибками або підйомом по сходах.

Тип Хансен III

Може виникати у будь-якої породи

Характер розвитку: різкий, гострий

Вік: не має чіткої вікової прив’язки

Цей тип зазвичай виникає під час сильного фізичного навантаження або травми. Унаслідок раптового розриву фіброзного кільця вміст диска різко потрапляє в спинномозковий канал.

Основні ознаки: сильний біль, порушення координації рухів, слабкість задніх кінцівок або параліч.

У важких випадках може розвинутися мієломаляція — небезпечне ураження спинного мозку, яке може призвести до летального результату.

Як зрозуміти, що у собаки проблема з дисками?

Найчастіший симптом — сильний біль у спині або шиї

Інші ознаки:

небажання рухатися або стрибати
труднощі при ходьбі
слабкість або параліч кінцівок
нетримання сечі або відсутність контролю сечового міхура

Ураження поперекового відділу може викликати параліч задніх кінцівок.

Ураження шийного відділу може призвести до слабкості всіх чотирьох кінцівок.

Діагностика

При підозрі на IVDD тварину необхідно якнайшвидше показати ветеринарному лікарю-неврологу.

Методи діагностики:

МРТ та КТ дозволяють точно визначити місце та ступінь ураження і обрати оптимальне лікування.
Ці дослідження проводяться під анестезією.

Коли можливе консервативне лікування?

Якщо тварина втратила больову чутливість — потрібна термінова операція

Консервативне лікування (можливе лише при легких формах):

Навіть після покращення можливі рецидиви.

Хірургічне лікування

Мета операції — усунути тиск на спинний мозок (декомпресія).

Метод втручання залежить від локалізації проблеми:

Тривалість операції: 2–4 години.

Післяопераційний період

Після-
операційний період

Після операції пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні

Забезпечується:

Тривалість госпіталізації залежить від стану тварини.

Прогноз та відновлення

При своєчасному зверненні прогноз у більшості випадків позитивний: тварина повертається до активного життя.

Якщо компресія спинного мозку тривала довго, відновлення може зайняти місяці та потребувати інтенсивної реабілітації.

Навіть у складних випадках це не вирок — при правильному догляді та використанні спеціальних візків тварини можуть жити повноцінним життям.

Дископатія у собак